Прага, 11 квітня – Останній інцидент у Багдаді, в результаті якого загинув український журналіст та ще двоє його колег, викликав обурення багатьох журналістських професійний організацій, які звинувачують як союзників, так і іракську владу у нехтуванні безпекою журналістів.
Війна в Іраку була війною, про яку світ знав найбільше. Знав, бо чув, читав і бачив. Але журналістській гільдії вона дісталася дорогою ціною. Лише за 20 днів боїв загинуло 10 репортерів, семеро поранено і ще про двох нічого невідомо, але побоюються, що і вони загинули. Газета ” New York Times” порівнює втрати серед журналістів та серед військових союзників і зауважує, що серед журналістів вони складають 10%. Як зазначає газета, під час В’єтнамської війни співвідношення було зовсім іншим : втрати журналістів складали лише 0,1% від воєнних.
Смерть трьох журналістів та знищення приміщень двох арабських телеканалів у Багдаді викликали різку критику з боку правозахисних журналістських організацій. Комітет із Захисту Журналістів із штаб-квартирою в Нью Йорку та Міжнародна Федерація Журналістів із центральним офісом у Брюсселі звинуватили союзницьке військо у тому, що вони цілили у журналістів. Іракську владу журналістські організації звинувачують у тактиці використання цивільних об’єктів та журналістів як «живих щитів». «Тут уже існує шаблон, за яким журналісти стають мішенями. Це не прийнятно, і це протизаконно. То одна, то інша сторона у цьому конфлікті цілить у журналістів, і це надзвичайно серйозно», - наголошує генеральний секретар Міжнародної Федерації Журналістів Ейдан Вайт.
Серед останніх інцидентів правозахисники називають постріл у готель Палестина у Багдаді, де мешкали журналісти, і де загинув український оператор агентства”Reuters”Тарас Процюк та оператор іспанського телеканалу. Під час іншого випадку загинув йорданський репортер арабського телеканалу” Аль Джазіра”. Також було знищено офіс телеканалу Абу Дабі.
Американське командування заявило, що з тих приміщень вівся вогонь і американські військові стріляли у відповідь. При цьому американці звинуватили іракську сторону у використанні журналістів для прикриття. Приватно американські воєнні чини визнають, що американський танкіст міг сплутати камери телеоб’єктивів із гранатометом.
Проте журналісти наполягають, що сказати, ніби їхніх колег було вбито ненавмисно, недостатньо. Вони вимагають незалежного розслідування. За вже названими журналістськими організаціями до цих вимог долучилися французька “ Репортери без Кордонів” та Німецька Асоціація Журналістів. «Потрібно провести належне міжнародне і незалежне розслідування у випадках, коли йдеться про сумнівний вибір потенційних цілей. Ми хочемо знати правду. Ми хочемо знати, що сталося і чому це сталося», - наголошує Ейдан Вайт.
Організація, яку він представляє, Міжнародна Федерація Журналістів, також висловлює невдоволення поділом журналістів на тих, що були прикріплені до союзницького війська, і тих, що працювали незалежно. Як зазначає Ейдан Вайт, прикріпленою є лише чверть журналістів, що висвітлюють цей конфлікт. За винятком двох журналістів, які загинули від іракської ракети і одного, що загинув у автокатастрофі, всі решта, були так званими «одинаками».
Організація “ Репортери без Кордонів” нарікає на те, що неприкріпленим журналістам не давали в’їхати до Іраку, погрожували позбавленням акредитації, їх по кілька годин допитували американські військові. Так, в одному з випадків неподалік Багдада американські військові зупинили трьох журналістів, одного португальця та двох ізраїльтян і звинуватили їх у шпигунстві на користь Іраку. Ïх довго допитували, а потім вислали до Кувейту. Пентагон пояснив ці дії тим, що ці журналісти становили «ризик небезпеки» для війська.
Журналістські організації підкреслюють, що система прикріплених репортерів, ставить журналістів у нерівні умови. «Створено систему, за якою є два класи повідомлень засобів масової інформації. Нам потрібно відмовитися від ідеї поділяти журналістів на два класи і дійти порозуміння щодо того, як журналісти повинні працювати, а воюючі сторони повинні поважати їхній статус», - резюмує голова Міжнародної Федерації Журналістів Ейдан Вайт.
Війна в Іраку була війною, про яку світ знав найбільше. Знав, бо чув, читав і бачив. Але журналістській гільдії вона дісталася дорогою ціною. Лише за 20 днів боїв загинуло 10 репортерів, семеро поранено і ще про двох нічого невідомо, але побоюються, що і вони загинули. Газета ” New York Times” порівнює втрати серед журналістів та серед військових союзників і зауважує, що серед журналістів вони складають 10%. Як зазначає газета, під час В’єтнамської війни співвідношення було зовсім іншим : втрати журналістів складали лише 0,1% від воєнних.
Смерть трьох журналістів та знищення приміщень двох арабських телеканалів у Багдаді викликали різку критику з боку правозахисних журналістських організацій. Комітет із Захисту Журналістів із штаб-квартирою в Нью Йорку та Міжнародна Федерація Журналістів із центральним офісом у Брюсселі звинуватили союзницьке військо у тому, що вони цілили у журналістів. Іракську владу журналістські організації звинувачують у тактиці використання цивільних об’єктів та журналістів як «живих щитів». «Тут уже існує шаблон, за яким журналісти стають мішенями. Це не прийнятно, і це протизаконно. То одна, то інша сторона у цьому конфлікті цілить у журналістів, і це надзвичайно серйозно», - наголошує генеральний секретар Міжнародної Федерації Журналістів Ейдан Вайт.
Серед останніх інцидентів правозахисники називають постріл у готель Палестина у Багдаді, де мешкали журналісти, і де загинув український оператор агентства”Reuters”Тарас Процюк та оператор іспанського телеканалу. Під час іншого випадку загинув йорданський репортер арабського телеканалу” Аль Джазіра”. Також було знищено офіс телеканалу Абу Дабі.
Американське командування заявило, що з тих приміщень вівся вогонь і американські військові стріляли у відповідь. При цьому американці звинуватили іракську сторону у використанні журналістів для прикриття. Приватно американські воєнні чини визнають, що американський танкіст міг сплутати камери телеоб’єктивів із гранатометом.
Проте журналісти наполягають, що сказати, ніби їхніх колег було вбито ненавмисно, недостатньо. Вони вимагають незалежного розслідування. За вже названими журналістськими організаціями до цих вимог долучилися французька “ Репортери без Кордонів” та Німецька Асоціація Журналістів. «Потрібно провести належне міжнародне і незалежне розслідування у випадках, коли йдеться про сумнівний вибір потенційних цілей. Ми хочемо знати правду. Ми хочемо знати, що сталося і чому це сталося», - наголошує Ейдан Вайт.
Організація, яку він представляє, Міжнародна Федерація Журналістів, також висловлює невдоволення поділом журналістів на тих, що були прикріплені до союзницького війська, і тих, що працювали незалежно. Як зазначає Ейдан Вайт, прикріпленою є лише чверть журналістів, що висвітлюють цей конфлікт. За винятком двох журналістів, які загинули від іракської ракети і одного, що загинув у автокатастрофі, всі решта, були так званими «одинаками».
Організація “ Репортери без Кордонів” нарікає на те, що неприкріпленим журналістам не давали в’їхати до Іраку, погрожували позбавленням акредитації, їх по кілька годин допитували американські військові. Так, в одному з випадків неподалік Багдада американські військові зупинили трьох журналістів, одного португальця та двох ізраїльтян і звинуватили їх у шпигунстві на користь Іраку. Ïх довго допитували, а потім вислали до Кувейту. Пентагон пояснив ці дії тим, що ці журналісти становили «ризик небезпеки» для війська.
Журналістські організації підкреслюють, що система прикріплених репортерів, ставить журналістів у нерівні умови. «Створено систему, за якою є два класи повідомлень засобів масової інформації. Нам потрібно відмовитися від ідеї поділяти журналістів на два класи і дійти порозуміння щодо того, як журналісти повинні працювати, а воюючі сторони повинні поважати їхній статус», - резюмує голова Міжнародної Федерації Журналістів Ейдан Вайт.
